Опитування

Ефективність організації профільного навчання в навчальному закладі залежить від рівня

Необхідної матеріально-технічної бази - 4.5%
Кадрового забезпечення навчального закладу - 9.1%
Рівня креативності та управлінської компетентності керівників навчального закладу - 18.2%
Узгодженості дій органів управління освітою - 4.5%
Навчально-методичного забезпечення - 4.5%
Готовності педагогічного колективу до роботи в нових умовах - 4.5%
Розуміння та підтримки з боку батьків та дітей - 0%
Контингенту учнів - 13.6%
Науково-методичного супроводу - 0%
Бажання та готовності керівників навчального закладу до впровадження профільного навчання - 0%
Фінансового забезпечення навчального закладу - 40.9%
Нормативно-правового забезпечення - 0%

Кількість учасників: 22
Той на: 15 вер. 2013 - 00:00

Фарма входу

Кабінет міністрів України затвердив зміни до положення про освітній округ

 округ  Доводимо до відома, що відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 09.09.2016 № 2/3-14-1776-16 «Щодо нормативно-правового регулювання діяльності освітніх округів, опорних закладів та їх філій»:

1. Урядом внесено зміни до Положення про освітній округ (Постанова Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 № 574), згідно з якими:

− розділено поняття «освітній округ» та «опорний заклад». У тексті положення (Постанова Кабінету Міністрів України від 20.01.2016№ 79) слова «округ (опорний заклад, його філії)» у всіх відмінках і формах числа замінено словами «округ, опорний заклад та його філії»;

− до складу округу можуть входити навчальні заклади незалежно від типу та форми власності, у тому числі загальноосвітні навчальні заклади, що є опорними (далі – опорні заклади), та міжшкільні навчально-виробничі комбінати. Ця норма легітимізує освітні округи створені на підставі Положення про освітній округ, що діяло до січня 2016 року (Постанова Кабінету Міністрів Українивід 27.08.2010 № 777 – стара редакція);

− округ не є юридичною особою і діє на підставі рішення про його утворення;

− написання найменування опорного закладу, його філій здійснюється відповідно до встановлених вимог. Найменування філії повинне вказувати на приналежність до опорного закладу, у складі якого вона створена;

− зарахування (переведення) учнів (вихованців) до опорного закладу та його філій здійснюється відповідно до законодавства та оформлюється наказом керівника опорного закладу. Випускникам опорного закладу II і III ступеня та його філій, що виконують функції основної школи, відповідний документ про освіту видається опорним закладом.

2. Міністерством освіти і науки України затверджено Положення про з’єднаний клас (клас-комплект) у початковій школі опорного закладу (наказ Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 944), яким визначається порядок утворення та основні засади діяльності таких класів. З’єднані класи (класи-комплекти) створюються у випадку, коли у зв’язку із демографічною ситуацією один або декілька класів початкової школи не можуть бути створені відповідно до вимог частини другої статті 14 Закону України «Про загальну середню освіту».

3. Міністерством освіти і науки України внесено зміни до додатку 7 наказу МОН України від 26.09.2005 № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» (наказ МОН України від 17.08.2016 № 991), зокрема визначено схему тарифних розрядів посад керівників опорних закладів та їх філій.

Звертаємо Вашу увагу, що Міністерством освіти і науки України розроблено вимоги до змісту установчих документів опорного закладу та його філій (статуту та положення) (Лист Міністерства освіти і науки України від 09.09.2016 № 2/3-14-1776-16 «Щодо нормативно-правового регулювання діяльності освітніх округів, опорних закладів та їх філій»).

Звертаємо Вашу увагу, що ознайомитись зі змістом усіх нормативних документів, що регламентують діяльність освітніх округів та опорних навчальниїх закладів можна за посиланнями у кінці статті.

Пакет нормативно-правових документів організації діяльності освітніх округів

Навчальні заклади області, що знаходяться у містах та сільській місцевості, суттєво різняться якістю та вартістю освітніх послуг, а отже, наявна мережа шкіл не спроможна поки що забезпечити усім учасникам навчально-виховного процесу рівний доступ до якісної освіти. Заклади середньої освіти відчувають постійну нестачу фінансових ресурсів. Разом з тим середня наповнюваність класів у школах сільської місцевості нижча за 20 (при нормі 30 учнів). Недостатньо розвинутою на сьогодні є й мережа освітніх округів, у багатьох з них ще не створено єдиного освітнього простору, тобто не налагоджена співпраця між опорними школами та іншими школами-суб’єктами освітнього округу. Слабко залучено до участі у вихованні та управлінні освітою громадськість.

З огляду на обмеженість фінансових можливостей держави, пом’якшити названі проблеми можна, якщо:

  • вирівняти видатки на освітні послуги в розрахунку на одного учня. Політика в цій сфері має вести не до скорочення витрат на освітні послуги, а на забезпечення більшої віддачі від них.
  • оптимізувати освітню мережу, згрупувавши навчальні заклади та диференціювавши їх за профілем освітніх послуг.
  • більш ефективно використовувати наявні ресурси.

Раціоналізувати мережу начальних закладів та краще використати наявні ресурси можна, розбудувавши освітні округи, у межах яких, шляхом взаємного посилення школами одна одної, й відбуватиметься розвиток шкільної освіти. Саме потенціал взаємозв’язків між навчальними закладами дозволить знайти ресурси для підвищення якості освітнього процесу. З метою розбудови мережі освітніх округів в Миколаївській області науково-методичною лабораторією профільного навчання Миколаївського ОІППО розроблено пакет нормативних та нормативно-правових документів організації діяльності освітніх округів.