Опитування

Ефективність організації профільного навчання в навчальному закладі залежить від рівня

Необхідної матеріально-технічної бази - 4.5%
Кадрового забезпечення навчального закладу - 9.1%
Рівня креативності та управлінської компетентності керівників навчального закладу - 18.2%
Узгодженості дій органів управління освітою - 4.5%
Навчально-методичного забезпечення - 4.5%
Готовності педагогічного колективу до роботи в нових умовах - 4.5%
Розуміння та підтримки з боку батьків та дітей - 0%
Контингенту учнів - 13.6%
Науково-методичного супроводу - 0%
Бажання та готовності керівників навчального закладу до впровадження профільного навчання - 0%
Фінансового забезпечення навчального закладу - 40.9%
Нормативно-правового забезпечення - 0%

Кількість учасників: 22
Той на: 15 вер. 2013 - 00:00

Фарма входу

Методичні рекомендації щодо розробки планів модернізації та розвитку освітньої мережі районів (міст) до 2017 року

     На виконання розпорядження голови облдержадміністрації від 02.10.2012 № 338-р «Про розробку прогнозів соціального розвитку населених пунктів Миколаївської області на період до 2017 року», з метою перспективного розвитку освітньої галузі регіонів області, а також забезпечення довгострокового планування розвитку регіону, формування системи навчальних закладів, необхідної для надання високоякісних освітніх послуг кожній дитині, з урахуванням ефективного використання наявних ресурсів виникає потреба у розробці планів модернізації та розвитку освітньої мережі районів (міст) до 2017 року.
     Розпочинати роботу з модернізації та розвитку мережі навчальних закладів в регіоні необхідно зі створення розпорядженням голови райдержадміністрації (міського голови) робочої групи. До складу групи доцільно включити: заступників голови районної (міської) державної адміністрації та районної (міської) ради, голову постійної комісії з гуманітарних питань районної (міської) ради, керівника, його за¬ступника і спеціалістів відділу (управління) освіти, методичного кабінету (центру), представників відділів (управлінь) фінансів, економіки, культури, охорони здоров'я, архітектури і будівництва, керівників навчальних закладів, батьків і громадськості.

Робота з модернізації та розвитку освітньої галузі має здійснюватись у кілька етапів:


1) Формування регіонального замовлення на освітні послуги.
Для цього аналізуються його складові, що визначаються:
- державою (через законодавчі та нормативно-правові акти, державні стандарти освіти, навчальні плани та програми для загальноосвітніх навчальних закладів) щодо забезпечення доступу дітей та молоді до якісної освіти, запровадження профільного навчання, задоволення освітніх запитів обдарованої молоді, дітей з особливими потребами тощо;
- місцевими органами влади (плани соціально-економічного розвитку району та регіональні програми) щодо ефективного використання ресурсів, підвищення якості роботи комунальних закладів освіти тощо;
- соціумом (на основі соціологічних досліджень) щодо забезпечення реалізації конституційного права громадян на освіту, підвищення якості освітніх послуг;
- учнями і їх батьками (на основі опитувань, тестувань, аналізу звернень) щодо вибору ЗНЗ, профілів навчання, вчителів, за-безпечення соціального захисту дітей, сприятливих умов для навчання, розвитку здібностей та обдарувань учнів, їх успішної соціалізації;
- педагогами (на основі анкетування, співбесід, аналізу звернень) щодо професійної реалізації, підвищення кваліфікації та професійного росту, соціального захисту, поліпшення фінансового забезпечення, форм морального і матеріального стимулювання;
- роботодавцями (на основі прогнозу соціально-економічних процесів і потреб ринку праці) щодо перспектив забезпечення економіки кваліфікованими кадрами;
- соціальними партнерами (на основі опитувань, аналізу звернень) щодо відкритості системи освіти, соціального використання освітніх ресурсів.
На основі цих складових, врахування сильних і слабких сторін в організації освіти в даному районі (місті) визначається регіональне замовлення на освітні послуги, тобто пріоритетні напрями розвитку освітньої галузі даного району (міста).
Наприклад, такими пріоритетними напрямами можуть бути:
− реорганізація системи дошкільної підготовки дітей ;
− профілізація старшої школи;
− урізноманітнення моделей навчальних закладів і форм надання загальної середньої освіти;
− задоволення освітніх запитів молоді з особливими потребами;
− комп'ютеризація освіти, створення інформаційно-ресурсного центру;
− створення освітніх округів, соціокультурних освітніх кластерів та навчально-виховних комплексів;
− опрацювання механізмів інтеграції та кооперації навчальних закладів різних типів та відомств.
Сформоване таким чином регіональне замовлення значною мірою буде зумовлювати глибину змін у формуванні шкільної мережі і організації освіти в районі.
2) Аналіз наявної мережі ЗНЗ та перспектив її зміни.
3) Аналіз кадрового та матеріально-технічного забезпечення.
Процес оптимізації мережі ЗНЗ необхідно розглядати в ко¬мплексі із кадровим, матеріально-технічним, навчально-методичним та фінансовим забезпеченнями.
Зокрема, при аналізі матеріально-технічної бази важливі такі відомості: відсоток ЗНЗ, розташованих у типових приміщеннях, у будівлях, що потребують капітального ремонту, перебувають в ава¬рійному стані, мають кабінети, комп'ютерні класи, підключення до мережі Інтернет, майстерні, фізкультурні зали, басейни, навчально-дослідні ділянки, центральне опалення або власні котельні, водогін, їдальні або буфети, пришкільні інтернати, кількість учнів, для яких організовано підвезення шкільними автобусами, середня наповнюваність шкіл і класів, кількість шкіл, що мають паралельні класи.
4) Аналіз тенденцій зміни регіональних чинників.
Дуже важливо для визначення перспектив і програми розвитку освіти, принаймні на найближчі 5 (10) років, прогнозованих змін у формуванні освітньої мережі, її кадрового та матеріально-технічного забезпечення розглядати весь комплекс компонентів і чинників (охарактеризовані вище) в динаміці, для визначення і врахування тенденцій, передбачень на перспективу.
З цією метою аналізуються чинники, які характеризують особливості даного району (міста), зокрема: природно-географічні (кількість населених пунктів та відстані між ними); соціально-економічні (перспективи розвитку населених пунктів, економіки району (міста) за галузями, розподілу зайнятого і незайнятого населення, кон'юнктуру ринку праці, наявності доріг з твердим покриттям тощо); демографічні (щільність та характер розселення населення, тенденції до зміни народжуваності дітей, міграція населення тощо); історико-побутові (ставлення населення до освіти, традицій продовження навчання молоддю після закінчення 9-х і 11-х класів, оцінка батьками заходів щодо модернізації та розвитку мережі ЗНЗ тощо); культурологічні (необхідність функціонування ЗНЗ і класів з мовами національних меншин, розвиток мережі закладів культури тощо); організаційно-педагогічні (кількість дітей у районі (місті), зміни в мережі ЗНЗ, стан фінансування шкіл тощо).
Таким чином, аналіз регіональних чинників дасть можливість передбачити потребу в освітніх послугах у кожному населеному пункті району (мікрорайоні міста), необхідність навчальних закладів різних типів і форм навчання, визначення перспективних і опор¬них шкіл, територіальних меж освітніх округів тощо.
Окреслення динаміки соціально-економічного розвитку районів (міст), зайнятості населення дозволить визначити перспективи розбудови населених пунктів, а значить, і освітніх закладів у них, запровадження різних профілів навчання. Визначення тенденцій зміни мережі шляхів сполучення допоможе окреслити схему підвезення учнів до опорних (базових) шкіл.
5) Наступним кроком розробки програми оптимізації шкільної мережі регіону є визначення робочою групою конкретних завдань та комплексу основних заходів, що визначають напрями, варі¬анти і форми модернізації та розвитку мережі ЗНЗ у даному регіоні.
6) Завершальним етапом розроблення програми оптимізації шкільної мережі району (міста) є укладання перспективного пла¬ну модернізації та розвитку, у якому деталізуються заходи щодо оптимізації мережі ЗНЗ з визначенням термінів їх здійснення, необхідних коштів і джерел фінансування, відповідальних за їх виконання тощо. Такий план вимагає обов'язкового обговорення і затвердження на сесії районної (міської) ради, забезпечуючи цим правовий супровід оптимізації шкільної мережі. Цьому має передувати широке обговорення його серед педагогів, батьків, громад-ськості, у засобах масової інформації. Особливо потрібна підтримка і згода батьків, громади в питаннях реорганізації навчальних закладів, закриття окремих малокомплектних шкіл, класів.
Для збору та накопичення інформації щодо стану розвитку мережі навчальних закладів, її ефективності щодо задоволення потреб населення у високоякісних освітніх послугах, соціальної та економічної доцільності, перспектив модернізації відповідно до демографічних показників, рівня міграції, стану ринку праці, фінансування пропонуємо скористатися орієнтовним переліком показників розвитку освітньо-культурної галузі населених пунктів/ витяг із соціального паспорта населених пунктів (Додаток 1.).
Для узагальнення отриманих результатів та розробити проекту прогнозу розвитку освітньої галузі сільських/ селищних/ міських рад до 2017 року пропонуємо скористатися відповідною узагальнюючою таблицею (Додаток 2.).
Структура проекту прогнозу розвитку освітньої галузі сільських/ селищних/ міських рад до 2017 року має бути такою:
1. Титульна сторінка.
2. Характеристика існуючої освітньої мережі (кількість ДНЗ, ЗНЗ, ПНЗ їх типи, особливості функціонування, перелік освітніх округів, інноваційних соціокультурних освітніх кластерів, навчально-виховних комплексів тощо), карта освітньої мережі району (міста).
3. Проекти прогнозу розвитку освітньої галузі сільських/ селищних/ міських рад (Додаток 2.), для кожної ради окремо. Кожен проект супроводжується необхідними фінансово-економічними розрахунками; діаграмами; картами підвозу учнів та педагогів, з деталізацією відстані між населеними пунктами, особливостями підвозу, обсягом та видом пального тощо. Усі проекти прогнозу закінчуються орієнтовними варіантами рішень, щодо модернізації та розвитку освітньої мережі.
4. Узагальнений план модернізації та розвитку освітньої мережі району (міста).
Основні заходи з із модернізації та розвитку освіти регіону:
− створити ресурсні центри, освітні округи для організації профільного навчання;
− створити інноваційні соціокультурні освітні кластери, використавши частину приміщень ЗНЗ та ДНЗ для сільського клубу, бібліотеки, ФАПу тощо;
− призупинити діяльність навчальних закладів;
− реорганізувати загальноосвітні навчальні заклади (понизити ступінь навчання, реорганізувати у філію, створити навчально-виховні комплекси, використати вільні потужності НЗ для розміщення структурних підрозділів дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти тощо);
− розширити ДНЗ, використавши вільні потужності НЗ;
− провести реконструкцію ДНЗ, ЗНЗ, ПНЗ;
− створити ДНЗ, ЗНЗ, ПНЗ;
− створити альтернативні навчальні заклади та форми організації освіти («школа-родина», «школа-бібліотека», індивідуально-екстернатне навчання, дистанційне навчання тощо);
− створити спортивно-оздоровчий, культурно-просвітницький тощо центри для учнівської молоді та громади села;
− організувати підвезення учнів до шкіл та роботи пришкільних інтернатів (гуртожитків);
− забезпечити варіативність навчання, якості освітніх послуг, зокрема через взаємодію з позашкільними закладами, установами культури, соціальної сфери тощо;
− зміцнити навчально-матеріальну базу ЗНЗ тощо.
За процесом оптимізації та розвитку освітньої мережі у районі (місті) потрібно здійснювати різні види контролю, а саме:
− поточний контроль щодо належної реалізації запланованих заходів з розвитку освітньої мережі;
− моніторинг процесу модернізації та розвитку мережі ЗНЗ, вивчення й оцінювання результатів навчально-виховного процесу;
− розгляд питань ходу та результатів здійснення процесу модернізації та розвитку мережі на засіданнях колегії відділу (управління) освіти, комісій районної (міської) ради, на нарадах керівників та працівників навчальних закладів, зборах громадськості тощо.

 

Вкладення:
Скачати цей файл (Лист МОІППО.doc)Лист МОІППО.doc[ ]418 Кб